Про наслідки самочинного будівництва

           Упродовж останнього року як в області, так і в районі спостерігається тенденція недотримання учасниками будівництва встановленого організаційно-правового порядку здійснення будівництва, наслідком якої через незабезпечення надійності, міцності, стійкості і довговічності будівель і споруд, їх експлуатаційної надійності може стати виникнення потенційної загрози для здоров’я і безпеки проживання громадян, збереження їх майна, настання негативних екологічних наслідків. 

           В свою чергу це призводить до збільшення звернень власників об’єктів самочинного будівництва до суду з метою набуття права власності на вказані об’єкти. При цьому, одним із факторів спонукання учасників будівництва до самочинного будівництва є можливість легалізації будівництва у судовому порядку, а саме: набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду та інше нерухоме майно без прийняття його в експлуатацію за рішенням суду.   

           Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено ознаки самочинного будівництва. Так, до нього належить будівництво, яке: 1) здійснюється на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) без належного дозволу; 3) без належно затвердженого проекту; 4) з істотним порушенням будівельних норм і правил.

           Крім цього, здійснення будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт, виданого інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до ст.29 Закону України «Про планування і забудову територій», або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

            Законами України «Про планування і забудові території», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність» визначено головні вимоги і правила забудови територій і використання земель для здійснення будівництва. Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено компетенцію органів місцевого самоврядування у містобудівній сфері.

            З цих законодавчих актів слідує, що до компетенції органів місцевого самоврядування віднесено вирішення питань  щодо самочинного будівництва.

            Основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів визначені «Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №923 від 08.10.2008 року.

            Державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами. Зокрема, державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальну органи. 

            Статтею 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється приймальними комісіями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

            Як встановив законодавець у ч.3 ст.18 Закону України «Про основи містобудування», забороняється експлуатація об’єктів, не прийнятих в експлуатацію у встановленому законом порядку.

            Частиною 2 ст.331 Цивільного кодексу України врегульовано, що коли договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності на це майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

            Тобто, з урахуванням того, що будівля являє собою нерухоме майно, пов’язане фундаментом із землею з відповідних будівельних матеріалів, поєднаних між собою в певній технологічній послідовності, визначеній проектною документацією, державними будівельними стандартами, нормами і правилами, вирішення питань про те, чи створена будівля, споруда відповідає державним будівельним стандартам, нормам і правилам; про відповідність матеріалів і конструкцій, які використані при самочинному будівництві нерухомого майна державним стандартам, технічним умовам та технічним регламентам; про забезпечення у створеній будівлі, споруді необхідної міцності, стійкості та експлуатаційній надійності; чи правильне інженерне-конструктивне поєднання між собою будівельних матеріалів і конструкцій належить до компетенції членів державної приймальної комісії, які засвідчують перевірку цих питання підписами в  акті про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.        

            Виходячи з вищевикладеного та завдань цивільного судочинства суд, при розгляді позову про право власності на самочинне будівництво не наділений такими повноваження і не може перебирати на себе повноваження органів місцевого самоврядування чи спеціально уповноваженого державного органу у сфері містобудування чи в землевпорядній галузі, оскільки це порушуватиме ч.2 ст.6 Конституції України.

            Отже, виходячи зі змісту ст.376 ЦК України та іншого законодавства у сфері містобудування, суд при розгляді справ щодо самочинного будівництва буде перевіряти: загальні умови, дотримання яких вимагається при будівництві або реконструкції будь-якого об’єкта нерухомості, наявність права на земельну ділянку, на якій ведеться нове будівництво або дозвіл власника цієї ділянки, або власника вже існуючої будівлі на будівництво та реконструкцію; дотримання цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки; наявність затвердженої у встановленому порядку проектної документації, яка є підставою для видачі дозволу на будівництво; дозвіл на будівництво, а саме документ, виданий замовнику (забудовнику) органами місцевого самоврядування, що посвідчує право власника, володільця, орендатора або користувача об’єкта нерухомості здійснити забудову земельної ділянки, будівництво, реконструкцію будівлі, споруди, спорудження; дотримання містобудівних регламентів, будівельних, екологічних, протипожежних та інших правил; дотримання прав та законних інтересів власників, земле володільців, землекористувачів та орендарів.

Також суд в обов’язковому порядку буде з’ясовувати і питання про те, чи звертався позивач про прийняття об’єкта нерухомого майна у експлуатацію у порядку, визначеному чинним законодавством та які причини неможливості прийняття об’єкта у експлуатацію та буде залучати до участі в справі відповідні органи місцевого самоврядування та інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю.

Тож радимо громадянам, які здійснили самочинне будівництво спочатку звертатися до відповідних уповноважених органів у сфері архітектури, будівництва та контролю з метою реалізації свого права власності на об’єкт нерухомості, і лише при відмові компетентного органу визнати за особою таке право або при небажанні у встановленому порядку та у визначений строк розглянути відповідне звернення звертатись до суду з відповідним позовом, який буде розглядатися з урахуванням норм законодавства у цій сфері та судової практики.

В.Хоролець, суддя                                                                                                                                                            

Великобагачанського районного суду