Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Точне і неухильне додержання судами норм процесуального законодавства при розгляді цивільних і кримінальних справ є неодмінною умовою здійснення завдань цивільного судочинства – забезпечити їх правильне, справедливе і швидке вирішення з метою захисту прав і законних інтересів громадян, охорони суспільного ладу й державності України, прав та законних інтересів, підприємств, установ, організацій, дальшого зміцнення законності і правопорядку, запобігання правопорушенням та виховання громадян у дусі неухильного виконання законів і поважання прав і свобод, честі й гідності інших людей, а також завдань кримінального судочинства – охорону прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидкого і повного розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Ці завдання судочинства реалізуються на основі норм Конституції України, законів та інших законодавчих актів, які застосовуються судами при здійсненні судочинства.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безперервно діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.
Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.
При розгляді справ часто складається ситуація, коли особи, які беруть участь по справі (сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб), а також свідки, експерт, спеціаліст, потерпілі, будучи належним чином сповіщеними про день і час розгляду справи, не з’являються в судове засідання без поважних причин, не повідомляючи суд при причини своєї неявки. Також трапляються випадки непідкорення зазначених осіб та інших громадян розпорядженням головуючого в судовому засіданні. Такі випадки призводять до відкладення справ, а прийняття рішень по справах затягується, чим порушуються права та законні інтереси інших учасників процесу, які сумлінно виконують свої процесуальні обов’язки. Ці випадки процесуальним законодавством розцінюються як прояв неповаги до суду, за що процесуальним законодавством передбачається юридична відповідальність.
Так, згідно ч.1 ст. 185-3 КУпАП за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил на порушника може бути накладено штраф від шести до дванадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб. За злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд, ці особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за ч.2 цієї статті до штрафу від шести до дванадцяти неоподаткованих доходів громадян.
Так, за минулий рік до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за неповагу до суду було притягнуто 11 осіб. На правопорушників накладено стягнень на загальну суму 300 грн.
Відповідно до ст. 50 ЦПК України свідок зобов’язаний з’явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. Згідно ст. 94 ЦПК України свідок, який без поважних причин не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, піддається приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.
Аналогічна норма про обов’язки явки свідка в судове засідання та його відповідальність за неявку встановлена ст. 70 КПК України. Крім того, згідно ч.3 ст. 70 КПК України суд вправі також накласти на свідка грошове стягнення до половини мінімального розміру заробітної плати, яке вирішується при розгляді справи, по якій свідок викликався.
Приводи, як заходи процесуального примусу до учасників судочинства широко застосовуються судом через органи внутрішніх справ також щодо потерпілих та підсудних.
У разі, якщо в судове засідання без поважних причин не з’являється адвокат (ст.289 КПК України), суд повідомляє відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури для вжиття відповідних заходів.
Слід також зазначити, що згідно ст. 211 ЦПК України та ст. 23-2 КПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню порушення, постановлю окрему ухвалу (постанову) і звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону і вимагає вжиття відповідних заходів.
Ці норми процесуального законодавства широко застосовуються судом, зокрема щодо посадових осіб, чиї представники (в основному підприємств, установ, організацій) не з’являлися без поважних причин до суду, не повідомляли заздалегідь суд при причини неявки в судове засідання.
Отже, суд звертає увагу громадян, які звертаються до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, є сторонами по справі чи представниками сторін та третіх осіб, викликаються як свідки або визнані потерпілими, що вони з о б о в’ я з а н і добросовісно і неухильно виконувати свої процесуальні обов’язки, визначені законодавством, що сприятиме реалізації основних принципів судочинства, визначених Конституцією України.
Суддя Великобагачанського
районного суду В.В.Хоролець
_03_03.png)
